Укр.

Мав один господар собаку. Коли собака був маленький, то дуже його любив, а коли собака постарів, то вже його не хотів, бив його і не стояв за нього. Та й потім наостанку говорить: “Йди геть від мене, собако, я вже тепер тебе не хочу”. І той собака вийшов на загороду й виє.

Та й вовк слухає і прийшов до нього та й запитує: “Ти чого так виєш?”,

– “Ей”, – каже, “коли я був маленький, то мене господар дуже любив, а тепер я вже старий та й прогнав мене геть”.

Та й каже вовк: “Ей, він тебе знову так любитиме, як тоді, коли ти був маленький. Буде його дитина там на ґанку, а я до неї прийду, та й дитину вхоплю, та й я буду з тією дитиною втікати, а ти будеш мене ловити та й цю дитину від мене вихопиш і йому принесеш, а він тебе за це знову полюбить.”

Вовк прийшов на подвір’я та й ухопив дитину з ґанку, та й тікає з нею, а собака за ним, та й дитину від нього вихопив і приніс господарю. Та й той господар знову почав собаку любити та й говорить дружині: “Зготуй псу одну козу і один літр молока”. Тоді дружина так і зробила та й дала собаці те з’їсти, а собака був ситий і радий.

Лем

Мав єден ґазда псика. Колі псик бъıв малинькъıй – та ‘го дуже любив, а як уж старъıй бъıв – то ‘го нé хотїв, бив ‘го і юж о него не стояв. Та й пак на остатку гварит: «Ид гет од мене, псе, я уж теперь тебе не хочю». Та й тот пес въıйшов на загороду і въıє.

Та й вовк слухат і пришов к ньому та й повідат: «Чем тъı так въıєш?».

«Ей, – повідат, – кед єм бъıв малинькъıй, то ня ґазда любив барз, а теперь єм уж старъıй, та ня въıгнав гет!».

Та й повідат вовк: «Ей, він тя зас так буде любив, як тогдъı, колі ‘с бъıв малинькъıй». Так повідат: «Буде його дїтіна там на ґанку, а я к ньому прийду, та дїтіну хоплю, та й я буду з тов дїтінов hтїкатій, а тъı будеш мене іматі, та й тоту дїтіну од мене въıдреш – і йому принесеш – а він тебе буде любив за то!».

Вовк пришов на обору, та hжяв дїтіну з ґанку, та й hтїче з ньов – а пес за ним, та й дїтіну од нього въıдер – і принюс тому ґаздови. Та й тот ґазда зас почяв пса любитій та й гварит женї: «Зготуй псу єдну козу і єдну лїтру молóка». Та жена так зробила, та дала псу то зьзїстій, а пес съıтъıй бъıв, та радував ся.